Чорний кіт; Частина I

Визнане оповідання Едгара Аллана По. Де вбивця ретельно приховує свій злочин і вважає себе невразливим... аж доки не викриває сам себе.

Просунутий

Читати та слухати цю історію в Beelinguapp!

Для найдикішої, проте й найбуденнішої оповіді, яку я ось-ось маю намір написати, я ані не очікую, ані прошу віри. Справді божевільним був би я, якби сподівався на це, у випадку, коли самі мої відчуття відкидають власні свідчення. Та я не божевільний і, цілком певно, не марю. Але завтра я помру, і сьогодні хочу полегшити свою душу. Моя безпосередня мета — поставити перед світом, просто, стисло й без коментарів, низку суто домашніх подій. У своїх наслідках ці події налякали, катували й зрештою знищили мене. Та я не намагатимуся їх пояснювати. Для мене вони являли собою мало що, окрім жаху, багатьом же здадуться менш страшними, ніж барокові вигадки.
Надалі, можливо, знайдеться якийсь розум, що зведе мою фантасмагорію до буденності; розум спокійніший, логічніший і значно менш збудливий, ніж мій власний, який побачить у обставинах, що я з острахом описую, не більше ніж звичайну послідовність цілком природних причин і наслідків.